Цей вечір говорив не лише словами — він звучав у піснях, очах, серці… Музичні привітання дарували працівники училища, гості, а також учні 1 та 2 курсів. Вони співали щиро, натхненно, від усього серця — для старших друзів, які вирушають у доросле життя.
Один із найзворушливіших моментів — пісня «Старі фотографії» у виконанні молодших учнів. Під час її виконання на екрані оживали спогади: фото й відео з життя випускників — від першого курсу до сьогоднішнього дня.
Це була щира подорож у минуле, яка торкнулася кожного.
Зал затих і тоді, коли випускники презентували “Рюкзак у доросле життя”. До нього вони складали символи всього, що винесли з училища: знання, тепло, підтримку, віру, пам’ять, любов.
А пісня «Батькам» у виконанні групи №34 стала музичним «дякую» тим, хто був опорою впродовж усіх років.
Лунали і глибокі сольні номери:
— «Люди» у виконанні Вікторії Джури;
— «Розкажи, Україно» у виконанні Ігоря Капистинського;
— А пісня «Хай щастить» від педагогічних працівників звучала як благословення і добрий шлях наперед.
На свято завітали гості, які звернулися з теплими словами та подарували пам’ятні подарунки випускникам — як підтримку на новому етапі.
Зі сцени також пролунали слова від батьків — щирі, глибокі, мудрі. А наставники — майстри та класні керівники — звернулись до своїх учнів з побажаннями, які були неформальними, особистими, наповненими гордістю та світлом. Символом родинного благословення став коровай, який батьки передали дітям — як оберіг у дорослому житті.
Кожна мить вечора була пронизана вдячністю, щирістю й теплом. Кожна квітка, грамота, обійми — це визнання великої спільної праці. Це був не просто вечір — це була історія про любов, віру і шлях у майбутнє. І вона залишиться в серцях назавжди.
|
|