Козацькі розваги у Вищому професійному училищі №42

Козацькі розваги 2015

Україна. Патріотизм. Нація. Слова, що наповнилися в умовах сьогодення змістом самовизначення, прагненням до рішучих змін та непоступливим поглядом на власне майбутня. Відтак для кожного небайдужого українця доля держави, її розвиток й розбудова мають стати рушійною силою до практичних дій.
Нині на передовій найкращі сини та доньки країни боронять її цілісність , відстоюючи право для всього суспільства на мирне та спокійне життя. Ми пишаємося їхнім патріотизмом, відвагою та нездоланною козацькою мужністю. Адже в боротьбі завжди формуються справжні особистості, загартовується характер й зміцнюється віра, з’являється надія та проявляється любов до ближнього. Усі перераховані якості сповна притаманні українцям минулого та сьогодення. Та щоб не обірвався зв’язок історичної ідентифікації, гартувались молоді патріоти держави й народжувалась майбутня опора суспільства, слід пропагувати відданість національним інтересам, популяризувати фізичний гарт й прищеплювати юнакам дух патріотизму і поваги до українських традицій.
Сповна реалізувати поставленні завдання видалась можливість 14 жовтня в День захисника України, що співпадає з шанованим християнським святом Покрови Пресвятої Богородиці, яка здавна вважалася покровителькою українського козацтва. Цієї погожої днини на базі нашого училища відбулася міська військово-патріотична, спортивно-розважальна гра «Козацькі розваги» з’ініційована представниками дитячого клубу бойових мистецтв «Козак» Дмитром та Тетяною Мельниками. Їх починання охоче втілили в життя педагоги професійного училища за підтримки колег з інших навчальних закладів нашого міста. Загалом у дійстві взяли участь п’ять команд: дві із загальноосвітніх шкіл №1 та №2 («Соколи») і («Сокіл»), медичного коледжу («Отамани»), спортивного клубу бойових мистецтв «Козак» та господарі з ВПУ-42 («Патріоти»). Кожна з команд прибула в складі 6 юнаків-учасників, наставника та групи підтримки. Впродовж вечора юнакам необхідно було виконати насичену програму змагань, що включала вісім конкурсних завдань, з яких козаки ХХІ століття мірялися силами, мудрістю та харизмою.

Сказати, що було цікаво – значить не сказати нічого. Кожна з команд продемонструвала свої найкращі якості, дивувала непідкупним прагненням до перемоги і рішуче, без вагань, поринала в горнило кожного наступного випробування. Глядачі щиро підтримували всіх учасників, адже потужний заряд позитивних емоцій та неповторних вражень не дозволяв залишатись байдужими жодної миті.

Поважне журі, до складу якого увійшли представники районної державної адміністрації, районного відділу освіти, районного управління внутрішніх справ та представники навчальних закладів, які неупереджено виконували свої обов’язки. Їх підсумковий виступ відображав захоплення від побаченого дійства та прагнення відзначити найкращі здобутки кожної з команд.
Особливих слів подяки заслуговують поряд зі своїми вихованцями і наставники команд О. Воровський, Ю.Боров, Ю. Яворська, О. Цегельнюк, Д. Мельник, Т. Мельник, С. Пашковський. Адже вони, знаючи сили та можливості кожного учасника, очікували від них якомога кращих результатів. Саме їм випало нелегке випробування – лише спостерігати за конкурсами та переживати хвилини колективної радості та невдач.
У командному протистоянні швидко злетіли кілька годин захоплюючої та чесної боротьби, в якій, по правді кажучи, ніхто не хотів поступатися. Зрештою, змагання на те і змагання, щоб виявити переможців, якими стали: – «Патріоти» команда ВПУ № 42 (І місце), – «Отамани» з медичного коледжу (ІІ місце) та «Соколи» зі школи №1 (ІІІ місце). Усім учасникам змагань були вручені цінні нагороди, відзнаки та солодощі, а наставникам «Подяки» за належну підготовку команд та допомогу в організації гри.

Щирих та теплих слів вдячності заслуговують: міський голова Анатолій Білик і підприємець Микола Бердиш, які надали посильну фінансову допомогу на придбання цінних подарунків й взяли безпосередню участь разом з юнаками професійного училища у вшануванні пам’яті героїв, що загинули, захищаючи нашу країну в різні історичні часи.
Віриться в те, що подібні змагання стануть традиційними і за спортивним принципом кожного наступного року почергово відбуватимуться в навчальних закладах. Саме так можна буде долучити до гарної та потрібної справи учнівські колективи освітніх установ та створити гарне підґрунтя для активізації військово-спортивної роботи в навчальних закладах.

В. Король
Викладачч училища