День пам’яті Героїв Крут

Військово-патріотична, спортивно-оздоровча гра «Козацький гарт», приурочена дню пам’яті Героїв Крут.

На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! –
Понад усе вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

29 січня – одна з визначних дат в історії визвольних змагань українського народу за свою державну незалежність. Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, поблизу селища з одноіменною назвою та села Пам’ятне, за сто тридцять кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав близько 10 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів, студентів, гімназистів і добровольцями «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. Студентська та шкільна молодь разом із «Вільним козацтвом» Української Народної Республіки виступила проти, переважаючої у кількості, озброєнні та досвіді армії наступаючого ворога, за для того щоб затримати супостатів і дати змогу укріпити столицю УНР. У бою під Крутами оборонці української державності отримали незвичайну військову перемогу. Наказ командування був виконаний — наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою залізничні колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізницю, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
День української перемоги у бою під Крутами є величною гордістю нашого народу. Сучасників особливо вразило поховання сильних в повному розквіті сил юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. У березні 1918 року, після підписання Брестської мирної угоди, за німецької окупації України та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до місця, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним. Поет Павло Тичина присвятив студентам-патріотам, борцям за вільну Україну – героям Крут свій вірш «Пам’яті тридцяти».
29 січня у нашому училищі було проведено, в усіх навчальних групах, виховні години, а учні першого курсу зібралися у спортивній залі, щоб «хвилиною мовчання» пом’янути героїчний подвиг своїх ровесників із столітньої давнини та помірятися у вправності щодо готовності захищати Вітчизну. Військово-патріотична, спортивно-оздоровча гра «Козацький гарт» дала змогу учням проникнутися героїчним минулим нашої держави та значенням молоді в історії становлення України. Крім цього учасники гри змагалися у конкурсах військової та фізкультурно-оздоровчої направленості. Командні сили оцінювали журі у складі: Демиденко В.Г.- голова журі, заступник директора училища з навчально-виробничої роботи; Лисак Г.І., Нагорняк Н.І., Лагич С.О. – вихователі гуртожитку; Турлевська Юлія – президент учнівського самоврядування; Романюк Віталій – голова Ради гуртожитку. За півтори години чесної спортивної битви виявилися і переможці гри – це команда юнаків 11 групи «Козаки» (кл. керівник Ковальчук О.І., майстер виробничого навчання Лошак М.І., капітан команди – Машталір Олексій), другу сходинку п’єдесталу посіли «Електро-козаки» – команда юнаків з 12 групи (кл.кер. Маркітан О.Я., майстер в/н Філіповський Л.П., капітан команди – Попович Анатолій), а третіми стали «Кухарята» – команди дівчат із 13 групи (кл.кер. Лошак Г.А., майстер в/н Годонюк Н.І., капітан команди – Чернюк Вікторія), які, до речі, не побоялися нарівні змагатися з юнаками. Крім грамот, які здобули команди – призери, всі учасники гри за активну участь у даному заході отримали солодкі подарунки від голови первинної профспілкової організації учнів училища, заступника директора з виховної роботи Голумбієвського А.П.

По завершенні гри, головний суддя Демиденко Віктор Григорович, звертаючись до присутніх, сказав: «Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну». А також він висловив упевненість в тому, що наші учні та випускники, своїми успіхами у навчанні та праці високо несуть славу про ВПУ №42 – як зернину професійної освіти в Україні. І прагнення учасників гри до перемоги – чудове підтвердження того, що учні налаштовані на постійне поповнення своїх знань та вдосконалення умінь у будь-якій справі.

Керівник фізичної культури та здоров’я – Король В.О.