Афганістан – мій біль, моя пекуча пам’ять
З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.
15 лютого в нашому училищі відбувся тематичний вечір “Афганістан – мій біль, моя пекуча пам’ять”.
За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих воїнів-інтернаціоналістів, які не повернулися живими до батьківської оселі.
Хвилина мовчання…
Пекуча й терпка як сльоза.
Хвилина мовчання –
В ній наша любов воскреса.
Навік в нашім серці
Безсмертних імен цих звучання
Хвилина мовчання…
Чимало лiт минуло вiдтодi, як вивели з Афганiстану радянські війська, але рани цiєї війни кровоточать i досi. Не можуть матерi забути загиблих та покалiчених синiв, а дружини та дiти своїх чоловiкiв i батькiв. Ми маємо знати про страшнi подiї безглуздої афганської вiйни i пам’ятати, що і серед нас живуть люди, якi в 20-30 рокiв стали свiдками й учасниками воєнних подiй. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.
В приміщенні училищної бібліотеки була оформлена книжкова виставка, присвячена 27-й річниці виведення військ колишнього СРСР з Афганістану. На виставці представлені книги Анатолія Гончара «Чорний тюльпан» та Едуарда Подільського «Пора Синівських доріг», альбом «Незаживаюча рана Афганістану» з фотографіями наших земляків-вінничан, які пройшли війну в Афганістані, а також вирізки із періодичних видань різних років зі статтями про воїнів-інтернаціоналістів.
Всі ці заходи сприяють вихованню поваги й шанобливого ставлення до воїнів-інтернаціоналістів та батьків, сини яких загинули в Афганістані. Сприяє вихованню патріотичного почуття у дітей, любові до України і здатність до самопожертви для її розбудови і процвітання.
